Про це сказала заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко під час дискусії "Реформа екологічного контролю у часи війни: важливість та перспективи", передає Укрінформ.

За словами Крамаренко, війна поставила нові виклики перед системою державного екологічного контролю. Нині основна функція Державної екологічної інспекції – фіксація шкоди та нарахування збитків, заподіяних державі іта довкіллю російською агресією, збір необхідних для цього даних та фіксація екологічних злочинів.

"У Держекоінспекції нині працюють 1350 інспекторів. Площа нашої країни – понад 600 тис. квадратних кілометрів. Тобто, на кожного інспектора припадає 447 квадратних кілометрів території. З урахуванням нинішніх масштабів війни такої кількості людей недостатньо. Адже нікуди не поділися і "звичайні" господарські злочини проти довкілля", – зауважила Крамаренко.

Для ілюстрації вона навела дані спеціалізованої екологічної прокуратури, згідно з якими у другому півріччі 2022 року було зафіксовано 6100 кримінальних діянь, пов’язаних зі злочинами проти довкілля, а за дев’ять місяців нинішнього року в цій царині порушено майже 6300 кримінальних справ.

"Зважаючи ж на те, що заподіяна бойовими діями шкода природі даватиметься взнаки ще довго і країна продовжуватиме зазнавати опосередкованих збитків унаслідок нинішніх руйнувань, аби зафіксувати усі злочини Росії проти довкілля та донарахувати збитки, знадобиться принаймні 20-30 років", – спрогнозувала Крамаренко.

Ітиметься, поміж іншого, про додаткове навантаження на Державну екологічну інспекцію. І, щоб впоратися із викликами, цей орган має не лише поповнюватися кадрами, а й оновлювати свій функціонал та інструментарій.

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що загальні збитки довкіллю внаслідок російської агресії сьогодні складають понад 2 трлн грн, або 55,6 млрд євро.

Автор: Галина Ялівець