У Брюсселі у вівторок, 26 березня, зібралась третя велика демонстрація європейських фермерів, які заблокували євроквартал, пригнавши туди півтисячі тракторів з різних куточків Євросоюзу. Вони вимагали помʼякшити екологічні вимоги до виробництва та обмежити ввезення продукції з третіх країн, зокрема й України. Під гучні сигнали сільськогосподарських машин та звуки вибухів петард європейські аграрні міністри радились, як з одного боку задовольнити вимоги фермерів, а з іншого продемонструвати підтримку Україні.

Європейські міністри сільського господарства зібрались 26 березня у Брюсселі обговорити послаблення вимог до екологічності ведення господарства для європейських фермерів та відновлення тарифів ЄС на певні види сільськогосподарського імпорту з України (яйця, м’ясо птиці, цукор, мед, кукурудзу, крупу, овес), до якого не застосовуються такі ж високі вимоги, що викликає незадоволення у європейських виробників.

Обмеження для України

Компромісне рішення, яке 20 березня запропонувала Рада ЄС, передбачає обмежити український імпорт до середніх показників 2022-2023 року, коли обсяги сільськогосподарської продукції, які надходили з України до ЄС, значно зросли.

Цю пропозицію Рада ЄС пізніше намагалась затвердити остаточно, проте кілька країн, таких, як Франція та Польща, а також Угорщина та Словаччина, почали вимагати більших обмежень для української продукції, зокрема, враховувати під час визначення української квоти також 2021 рік, коли обсяги українського імпорту були значно меншими.

«Франція бажає, щоб у запропонованих пропозиціях базовим періодом був дійсно період 2021, 2022, 2023 роки. В іншому випадку ми фактично активуємо те, що деякі вже вважають надмірним певної кількості товарів», – наполіг французький міністр сільського господарства Марк Фесно, спілкуючись з журналістами перед засіданням міністрів.

Надмірна солідарність?

На надмірну кількість української продукції та недобросовісну конкуренцію частина фермерів у ЄС стала скаржитися після того, як Євросоюз повністю скасував тарифи на український сільськогосподарський імпорт у 2022 році та сприяв розширенню перевезень сухопутними шляхами до ЄС, щоб підтримати українську економіку після повномасштабного вторгнення Росії.

Рішення про повне відкриття ринку для України було ухвалене також з огляду на заблоковані українські порти та морські шляхи на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, якими Україна традиційно експортувала свої зернові до країн третього світу. Найпростішим рішенням у питанні зерна, на думку багатьох міністрів, було б повернення України до своїх традиційних ринків збуту.

«Позиція Угорщини полягає в тому, що, оскільки Чорноморський коридору функціонує і знову працює, українська продукція має повернутися на свої традиційні експортні ринки, головним чином на Близькому Сході та у Північній Африці», – сказав міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, спілкуючись з журналістами перед засіданням міністрів.

Угорський міністр наполіг, що європейські фермери не можуть конкурувати з імпортованими з третіх країн продуктами, які виробляються за набагато менш суворими стандартами виробництва.

Цю позицію розділяють чимало інших країн Євросоюзу, зокрема, схожу думку раніше уже висловлював міністр сільського господарства Бельгії, яка зараз головує у ЄС. Очільник французького аграрного відомства тим часом наполіг, що завеликі обсяги української продукції можуть підірвати солідарність з Україною серед населення ЄС.

Підтримка перед виборами

«Ми дуже допомагаємо Україні, як ви знаєте, і у військовому плані, (…) і в економічному, зокрема, в аграрному. Українське сільське господарство досить потужне. Та це не має розбалансовувати ринки. У втраті громадської підтримки, а також нашого європейського сільського господарства не зацікавлені ні українці, ні Європа», – наполіг французький міністр сільського господарства.

Особливо це питання турбує західних політиків з огляду на наближення виборів до Європарламенту, які мають відбутися у червні цього року і після яких будуть затверджені нові очільники усіх євроінституцій.

«Перед європейськими виборами мета, очевидно, полягає в тому, щоб наше сільське господарство залишалося конкурентоспроможним і щоб продовольчий суверенітет підтримувався на європейському рівні, одночасно забезпечуючи справедливу винагороду для фермерів», – сказав міністр сільського господарства Бельгії Девід Кларінваль.

Після масштабних протестів фермерів у єврокварталі під час саміту лідерів ЄС 1 лютого та засідання аграрних міністрів 26 лютого ЄС пішов на певні поступки фермерам. Зокрема, Єврокомісія запропонувала відкласти заборону на використання пестицидів як добрив і пом’якшити умови доступу до субсидій в рамках Спільної аграрної політики ЄС. Досі субсидії були доступні лише за умови дотримання високих екологічних стандартів.

Водночас помʼякшення вимог до фермерів має також бути затверджене шляхом внесення змін до законодавства ЄС, що потребує ще чимало часу, тож фермери продовжують тиск на європейських законодавців.