Угода України та Росії про припинення вогню не означатиме скасування військового стану. За словами народного депутата від "Слуги народу", члена комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Вениславського, ця угода не означає, що противник відведе свої війська з тимчасово окупованих територій або засоби ураження, які можуть завдати удару по Україні.
"Припинення вогню не означає скасування військового стану. Скасування військового стану можливе тоді, коли зникнуть загрози, які передбачені законом про правовий режим військового стану. А сам факт тимчасового припинення точно не усуває ті загрози, які стали підставою для введення правового режиму військового стану", — сказав Федор Вениславський.
Він зазначив, що терміни можливого скасування військового стану залежать від ряду обставин, а саме від відведення російських військ, гарантій безпеки та результатів міжнародних переговорів.
"Враховуючи психічний стан Путіна, я думаю, ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це призведе до довготривалого миру, я не вважаю, що військовий стан може бути скасовано", — повідомив депутат.
"Можна буде говорити про скасування правового режиму військового стану або про його неподовження лише після того, як ці загрози зникнуть. А коли вони можуть зникнути? Коли ми отримаємо ті гарантії, які не дозволять, зроблять неможливими будь-які напади з боку Росії на територію України", — сказав Федор Вениславський.
Він зазначив, що сам факт припинення вогню не може бути підставою для скасування військового стану. Натомість потрібно комплексно вирішити питання забезпечення безпеки та недопущення повторення того, що сталося 24 лютого 2022 року.
"Якщо військового стану немає, то й цих обмежень немає. Звісно, Верховна Рада може в турборежимі прийняти якийсь інший закон і заборонити громадянам чимось користуватися, вільно висловлювати свої думки, виїжджати за кордон", — сказав Ростислав Кравець.
Вениславський зазначив, що дозвіл на виїзд за кордон і демобілізація будуть дозволені після скасування військового стану. Однак за умови, якщо не буде введено жодного іншого правового режиму.
"Свобода пересування та вільне пересування за межі країни пов'язані виключно з продовженням або неподовженням правового режиму військового стану", — пояснив народний депутат.
За його словами, питанням демобілізації займатиметься президент України. Він буде визначати рішення про демобілізацію і вносити його на затвердження Верховній Раді. Депутат повідомив, що існує багато процедурних моментів, які потребують злагодженої діяльності СНБО, президента, ВР.
"Як мінімум, повинно бути дійсно підписано якесь мирне угоду, яке відповідатиме міжнародному праву, інтересам України та Конституції. Тому що будь-яке мирне угоду ми ж не можемо, як народні депутати, ратифікувати, якщо воно буде суперечити Конституції України. Конституцію ми змінити не можемо. Тут дуже багато невизначених моментів, які не дозволяють чітко і однозначно сказати, коли, що трапиться", — підсумував Федор Вениславський.
У свою чергу Кравець зазначив, що в Україні немає жодного закону, який би забороняв громадянам виїзд за кордон. Зате, за його словами, дії ГПСУ є "перевищенням влади і службового становища".
Адвокату важко сказати, коли завершиться процес мобілізації, він проводиться на час військового стану. Однак для демобілізації достатньо одного дня, переконаний Кравець.
"Зі строкової служби за місяць всіх звільнили. Хіба не можна звільнити всіх військовослужбовців, які не укладали контракти і не хочуть продовжувати службу за один день? Я думаю, брати, чоловіки, дружини самі приїдуть і їх заберуть, навіть не треба чекати автобусів", — додав він.
Нагадаємо, 10 лютого спікер ГУР Андрій Юсов повідомив, що військовий стан, який продовжено до 9 травня, не буде скасовано через три місяці, незважаючи на заяви деяких нардепів. Він зазначив, що чекати завершення війни в Україні поки не варто, проте необхідно над цим працювати.
18 лютого в ЗМІ повідомили, що західні політики не хочуть, щоб Україна погоджувалася на припинення вогню, поки не буде мирної угоди.