Фото на пам'ять: чому Макрон шукав Лаврова на саміті G-20, а Байден "зник" в Амазонії.

Дводенний саміт G20 у Ріо-де-Жанейро фактично підводить риску під етапом роботи "Двадцятки" в період правління в Вашингтоні адміністрації президента Байдена, для якого цей форум став прощанням з геополітикою. Під час своєї останньої поїздки на саміт G20, ще до прибуття в Ріо-де-Жанейро, Джо Байден став першим в історії діючим президентом США, який відвідав регіон найбільших у світі тропічних лісів Амазонки. Зокрема, 81-річний Байден зробив зупинку в сьомому за величиною місті Бразилії Манаус — столиці штату Амазонас, де річка Ріу-Негру впадає в Амазонку. Там американський лідер зустрівся з керівництвом провінції, представниками корінного населення та представниками громадських структур, які борються за реалізацію зеленої програми. "Це один з вирішальних моментів правління президента Байдена. Його історична поїздка до Амазонки демонструє його особисту відданість і тривалу прихильність Америки боротьбі зі змінами клімату як вдома, так і за кордоном", - прокоментував місію Джо Байдена радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.

Варто зазначити, що тропічні ліси басейну Амазонки, розташовані на території дев'яти країн Латинської Америки, продовжують неконтрольовано знищуватися. За останні 40 років вони втратили площу, рівну території Франції та Німеччини. У зв'язку з цим господар саміту G20, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, підняв питання про збереження тропічних лісів. Тим часом, практична реалізація цього питання стає все більш проблематичною у зв'язку з можливим приходом в Білий дім у січні 2025 року 47-го президента США Дональда Трампа. Обраний лідер Сполучених Штатів має намір відмовитися від участі в подальшій боротьбі світового співтовариства зі змінами клімату, вважаючи, що кліматична програма заважає розвитку промисловості США та реалізації його передвиборного гасла "Зробимо Америку знову великою".

Напередодні саміту G20 газета Тһе New York Times повідомила, що команда Трампа, яка ще тільки формується, вже підготувала ряд указів щодо клімату, зокрема про повторний вихід США з Паризької кліматичної угоди 2015 року. Нагадаємо, перший вихід відбувся у 2020 році наприкінці першого президентського терміну Дональда Трампа. Але вже у 2021 році, при президенті Байдені, США повернулися до Паризького протоколу.

Як у Путіна хвилювалися через "українізацію" G20

РФ на нинішньому саміті G20 представляв глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров. Як заявив росСМИ посол МЗС РФ з особливих доручень та шершень у G20 Марат Бердиев, робота над підсумковою декларацією G20 проходила складно, враховуючи постійні спроби "українізувати" документ. Проте в підсумку декларація вийшла абсолютно "беззубою". Зокрема, лідери "Групи двадцяти" констатували, що схвалюють "будь-які актуальні та конструктивні ініціативи, пов'язані з врегулюванням конфлікту в Україні": "Ми вітаємо всі актуальні та конструктивні ініціативи, спрямовані на підтримку всеохоплюючого, справедливого та стійкого миру відповідно до всіх цілей і принципів Статуту ООН для просування мирних, дружніх та добросусідських відносин між народами".

Крім того, глави держав звернули увагу на "людські страждання" на тлі російсько-української війни, а також висловилися за формування світу, вільного від ядерної зброї.

У свою чергу представник генсека ООН Антоніу Гутерріша Стефан Дюжаррик заявив, що "незалежно від перебігу боїв в Україні", ворогуючі сторони повинні забезпечити безпеку цивільних осіб. Власне, так він прокоментував повідомлення про дозвіл Києву від Заходу наносити удари по Росії дальнобійними ракетами.

Чи дійсно Путін боявся арешту на саміті "Великої Двадцятки"

На думку експерта, Дональд Трамп буде намагатися суттєво коригувати процеси глобалізації, зокрема в питаннях ролі та ваги США в міжнародних інститутах. "Зараз відбувається спроба донести США необхідність збереження глобалізації. Наскільки це вдасться — питання, оскільки над позицією Трампа ще остаточно не розвіялася завіса. Завіса, думаю, розвіється на наступному саміті G20 у Давосі в січні 2025 року".

Досить цікавим нюансом саміту Іван Ус вважає відсутність на ньому Путіна, незважаючи на те, що він отримав від бразильських властей гарантії невтручання з боку Міжнародного кримінального суду (МКС): "Це свідчить про те, що Путін дуже боїться покидати Росію в напрямку тих країн, з якими немає кордону РФ і де існує ризик недоліт літака, як у випадку з Пригожиним. Думаю, картина з Пригожиним живе в путінській голові, і він розуміє, що є достатньо людей (можливо, в його оточенні також), які хотіли б саме таким чином змінити траєкторію розвитку світової політики. В результаті на саміт поїхав Лавров, що також є свідченням того, що сучасний світопорядок, м'яко кажучи, не відповідає реаліям. Чому? Тому що країна, яка цинічно підриває світовий устрій, паралельно присутня на багатьох міжнародних самітах".

Підсумовуючи, експерт резюмував, що світопорядок можна і потрібно змінювати, але не так, як того хоче Путін, "який систематично крутить цю платівку, затираючи її до дір".

Чому рішення G20 щодо російсько-української війни є виснаженими та розмитими

Заклики та апеляції G20 до різних мирних планів експерт називає показушністю для галочки, оскільки серед країн "Великої Двадцятки" немає консенсусу в цьому питанні. Відзначаючи, що до таких "безликих" заяв Київ повинен ставитися з розумінням, політолог акцентував, що набагато важливішим для України є співпраця з окремими державами, що входять до G20, з метою зміцнення союзництва.