Меблі виготовлятимуть бангладешці: чи зможуть мігранти з Азії захопити ринок праці в Україні?

25 січня голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький заявив, що державне підприємство "Ламелла", яке спеціалізується на виготовленні меблів, хоче взяти на роботу 160 працівників з Бангладеш. Зокрема, через збільшення виробничих потужностей підприємство має додаткові вакансії.

Комерційний директор підприємства Ярослав Щербань зазначив, що українці не йдуть на роботу через необхідність стати на облік в ТЦК. Тому "Ламелла" чекає на працівників з Бангладеш.

"У нас є бронь для 50% чоловіків, разом з тим 50 осіб з підприємства мобілізовані і служать, є поранені, які вже демобілізувалися. Є також жінки, які замінюють чоловіків — але деякі види робіт жінки фізично не можуть виконувати, тому що, наприклад, є кришка столу, розмірами два метри, її треба підняти і встановити на машину, яка буде її обробляти далі. Тому підприємство дійсно шукає робочу силу — одне з міжнародних рекрутингових агентств запропонувало нам рекрутити працівників з Бангладеш", — пояснив Щербань.

Він зазначив, що працівники з Бангладеш зараз перебувають на етапі оформлення віз. Тим часом їм пропонують середню зарплату по підприємству — 25 тисяч гривень. Наразі в компанії працює 430 осіб.

Трудові мігранти в Україні: захоплять чи іноземці ринок праці

Він зазначив, що трудових ресурсів не вистачає в Європі та Україні. На підприємстві "Ламелла" працівникам з Бангладеш запропонували зарплату в 25 тисяч гривень.

"25 тисяч гривень житель Бангладеш може отримувати в Україні. Мінімальна заробітна плата в Польщі, яка розташована поруч з нами, становить 47 тисяч гривень. Умовно кажучи, якщо цей житель Бангладеш заїде і буде працевлаштований у Польщі, він зможе відразу отримувати зарплату майже в 1,8 рази більше. Або він може поїхати в Німеччину, де мінімальна заробітна плата зараз наближається до 100 тисяч гривень, тобто в 4 рази більше", — пояснив Василь Воскобойник.

За його словами, слід розуміти, що Україна "не знаходиться в якомусь унікальному світі". На його думку, в Україну масово не поїдуть іноземці працювати. Більш того, він вважає, що іноземці, які будуть працювати на українському підприємстві, через деякий час зрозуміють, що можуть спробувати себе в інших країнах і працевлаштуються в Польщі або Німеччині, щоб заробити більше грошей.

"Я впевнений, що після закінчення військових дій, коли кордони будуть відкриті, а наші бізнесмени, підприємці зможуть почати залучати трудових мігрантів з інших країн, вони з подивом зрозуміють, що на трудового мігранта полюють не тільки в Україні, не тільки його конкуренти, але й полюють такі ж підприємці з інших країн Європи. Робочих рук насправді в Європі та Україні не вистачає", — підкреслив експерт.

"Є ситуація, коли кандидати готові працювати дистанційно через активність ТЦК", — повідомила вона.

Чому Україна залучає до роботи іноземців, а не своїх громадян?

Василь Воскобойник заявив, що в Україні близько двох мільйонів безробітних, однак 75% бізнесу заявляє про те, що їм не вистачає робочих рук. Це пов'язано з відтоком великої кількості українців за кордон, де, за різними оцінками, знаходиться 5-7 мільйонів людей. Також в країні близько п'яти мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

"Насправді у нас в Україні структурна безробіття, тобто кваліфікація людей не відповідає вимогам роботодавців. Ще окремий момент — це те, що будь-який український громадянин, який працевлаштовується офіційно, повинен стояти на обліку в ТЦК. Підприємство, яке займається виробництвом меблів, навряд чи віднесено до підприємств критичної інфраструктури. Люди не хочуть йти офіційно працевлаштовуватися, тому що ховаються від ТЦК", — зазначив він.

За словами Пашкіної, Україна залучає до роботи мігрантів з Бангладеш через те, що є велика кількість безробітних українців, які не мають поняття про вакансії в Закарпатті або не хочуть там працювати.

Вона зазначила, що в Україні не вистачає працівників і навряд чи ситуація зміниться. Адже згідно з прогнозом ООН, до 2100 року чисельність українського населення скоротиться до 15,3 мільйона.

"Враховуючи коефіцієнт народжуваності, який у нас є останні роки, і який не буде вищим у найближчі роки, ми будемо розуміти, що відсоток молоді серед тих 15 мільйонів буде вкрай незначним", — сказала вона і додала, що не наважилася б стверджувати, що український ринок праці виживе без залучення трудових мігрантів.

Приїзд трудових мігрантів: з якими викликами може зіткнутися Україна

За словами Воскобойника, головний виклик — це непорозуміння між трудовими мігрантами та роботодавцем і місцевими жителями.

"Ми проводили дослідження разом з Інститутом демографії та проблем якості життя, який очолює Елла Лібанова. Ми з'ясували, що українці в цілому не розуміють, навіщо ми сюди запрошуємо людей. Давайте платити більше грошей українцям, і тоді, здається, знайдуться робочі руки", — сказав він.

Однак більше робочих в Україні не стане, оскільки їх фізично немає. Також кваліфікація деяких українців може не відповідати вимогам підприємств.

Більш того, він звернув увагу на те, що роздуми про те, що в Україну завезуть дешеву робочу силу, є неправильними. Оскільки роботодавець зобов'язаний оплатити переліт іноземця з Бангладеш, забезпечити його житлом, перекладачем і людиною, яка буде супроводжувати.

"Житель Бангладеш навряд чи зрозуміє, що потрібно йти в АТБ і там платити не місцевою валютою, яка ходить в Бангладеш, а українською гривнею. Хтось повинен обміняти валюту, відвести їх у магазин, пояснити, де вони будуть жити, провести роз'яснення техніки безпеки, поведінки на виробництві, узгодити всі деталі самого виробничого процесу. Тобто на це потрібно залучати додаткових людей. І тому говорити, що трудові мігранти обійдуться дешевше — ні, так не буде. Вони насправді обходяться роботодавцю дорожче. Єдина проблема, чому роботодавець змушений на це йти — це нестача людей", — заявив Воскобойник.

Він зазначив, що процес працевлаш