В Україні переглядають механізм бронювання від мобілізації до 15 листопада. Важливі підприємства перевіряють на відповідність критеріям критичності. Багато працівників за підсумками аудиту втратять право на бронювання та імунітет до "бусифікації".
Далеко не всі співробітники українських оборонних підприємств захищені від примусової доставки до ТЦК. Українське підприємство "Балістика", ліцензований виробник бронезахисту, нещодавно заявило про неможливість бронювання працівників. Продукція компанії потрібна сотням тисяч солдатів, а бронювання отримують працівники вторинних для військового часу галузей: тарологи, сушисти та інші, зауважив засновник компанії Олександр Довгий.
На фронт забирають і топ-менеджерів "Балістики", що загрожує функціонуванню підприємства та виконанню зобов’язань перед військовими. Очевидно, для Міноборони вищезгадане не було переконливим аргументом: чиновники вирішили, що компанія не має ознак критичної важливості.
Основні причини відмови: відсутність державного контракту з Міноборони або Державним оператором тилу, відсутність клопотань від представників ЗСУ та непідпорядкованість безпосередньо військовому міністерству. У відповідь на це Довгий зауважив, що його компанія має контракти з 3-ю окремою штурмовою бригадою, 13-ю бригадою Національної гвардії України "Хартія" та поліцією Харківської області.
Можна сказати, що це один із швидких способів поповнення лав ЗСУ, але після позбавлення броні багато працюючих чоловіків можуть звільнитися з роботи та ховатися від мобілізації. Така перспектива змусить власників підприємств шукати шляхи збереження бізнесу та доходів: платити за статус критично важливого підприємства.
"Лише платити військовим адміністраціям або ТЦК доведеться в рази більше. Як ви думаєте, позитивно чи негативно це вплине на бізнес-середовище в Україні?" — ставить запитання співрозмовник.
"У нас репутація правдорубів, тому ніхто не ризикне з такими пропозиціями звертатися", — говорить він.
Глава компанії додав, що поки нікого з співробітників ще не "бусифікували": всі після отримання повісток свідомо пішли в армію. Всього в рядах ЗСУ служать близько 20 осіб і ухилістів немає.
"Усім не подобається система бронювання, за якої незрозуміло, хто отримує бронювання. Існує чуть не окремий бізнес з бронювання. А "Балістика", яка так багато робить для армії, цього права не має. При цьому ми не претендуємо на сотні бронювань", — розповідає глава компанії.
Уряд хоче змінити процедуру бронювання працівників, і пріоритетним критерієм може стати заробітна плата. Частина компаній, що подавали документи на перевірку критичної важливості для країни, вказували середню зарплату по регіону, але з часом перейшли на офіційну "мінімалку", розповіла в інтерв'ю Forbes Ukraine міністр економіки України Юлія Свириденко.
"Це сигнал — варто ввести пріоритизацію критеріїв, сфокусувати військово-цивільні адміністрації (ВГА) та міністерства, щоб вони приділяли більше уваги оплаті праці. Щоб ті, хто отримує бронювання, платили всю зарплату офіційно", — підкреслила вона.
Джерела "РБК-Україна" зауважували, що в Кабміні розглядають варіант встановлення мінімального порогу місячних зарплат на рівні 19-20 тисяч гривень для бронювання.
ВГА, за словами міністра, повинні погоджувати критерії оцінок підприємств з Мінекономіки та Міноборони. У військових чиновників на місцях так багато критеріїв для оцінок, що критично важливим при бажанні може стати будь-яке підприємство, пояснила вона.
Суто економічні вимоги при бронюванні призведуть до руйнівних наслідків для невеликих оборонних підприємств, що розробляють дрони, засоби РЕБ та зв'язку. Виконати всі умови уряду нереально, жорстка економічна політика доб'є дрібних гравців ринку, вважає член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
Всем інноваційним приватним компаніям сфери ВПК, як вважає Олександр Федієнко, потрібно дати право бронювати співробітників. Компанії попередньо повинні довести свою причетність до оборонної галузі та виробництва товарів для потреб армії України.
Питання бронювання співробітників оборонних і великих цивільних підприємств буде актуальним завжди. У цьому випадку прозорість процедури полягає у виробленні переліку найважливіших працівників, вважає економічний експерт та аналітик Борис Кушнірук.
Завжди знайдуться бажаючі обійти офіційний механізм надання бронювання та заплатять хабарі військовим чиновникам і ТЦК, щоб їх працівників не чіпали. Не можна виключати і "кумовство" на підприємствах ВПК, коли на роботу беруть родичів для прикриття від мобілізації, розмірковує Кушнірук.
"Мелочі по кожному пункту і випадку важливо прописати хоча б у постановах уряду. Тоді не доведеться вдаватися до ручного режиму та хабарів. Глави ТЦК та військові адміністрації не беруть величезні гроші з повітря. Їм їх приносять люди", — підсумував економіст.
Адвокати раніше говорили, що заброньованих також можуть забрати в ЗСУ. Нерідко українці готують не повний пакет документів на бронювання, чим користуються в ТЦК. Після цього судова тяганина може тривати більше року, а людина тим часом перебуває в армії.