Снаряди є, Patriot немає: які основні проблеми постачання зброї Україні з Європи.

З початку переговорного процесу щодо українського питання між представниками РФ та США в інформаційному просторі дедалі частіше обговорюють тему подальшої військової підтримки України, але без участі Америки. З приходом в Білий дім Дональда Трампа, який взяв зовнішньополітичний курс на припинення російсько-української війни, акценти стали зміщуватися в бік Європи. Про це свідчать не лише заяви лідерів європейських країн, які в більшості виступили за подальшу військову допомогу Києву, але й конкретні практичні кроки у вигляді анонсів нових постачань озброєння Україні.

Заяви Дмитра Кулеби

В умовах можливого скорочення військової підтримки України з боку США, колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба окреслив два можливих сценарії для Європейського Союзу. В інтерв'ю європейському виданню Politico він підкреслив, що ЄС може або зайняти вичікувальну позицію, слідуючи прикладу США, або взяти на себе більшу частку відповідальності за підтримку України. При цьому екс-міністр висловив сумніви в здатності Європи компенсувати можливе скорочення американської допомоги, а в України, за його оцінками, є близько шести місяців до того, як нестача озброєння почне відчуватися на передовій.

"Найпотужніший важіль впливу на Україну, який є у Трампа, — це загроза непостачання зброї. На мою думку, у нас є шість місяців, перш ніж ми справді почнемо відчувати нестачу зброї на лінії фронту," — сказав колишній глава українського МЗС.

Військовий потенціал України у 2025 році та допомога союзників

В контексті слів Дмитра Кулеби нагадаємо заяву глави Міноборони Рустема Умерова щодо військового потенціалу України у 2025 році. За його словами, у нинішньому році військовий бюджет України становить 2,22 трильйона гривень (близько 50 млрд євро), це 26% ВВП країни. Міжнародні партнери також надають значну допомогу:

• Великобританія — 3 млрд фунтів стерлінгів щорічно до 2031 року;
• Данія — 8,7 млрд євро до 2028 року, з них 2,2 млрд євро у 2025 році;
• Європейський Союз — 1,9 млрд євро на закупівлю боєприпасів, систем ППО та підтримку оборонної промисловості на початку 2025 року;
• НАТО — до 500 млрд євро в рамках Комплексного пакета допомоги;
• Нідерланди — 4 млрд євро на період 2024–2026 років;
• Німеччина — пряма військова допомога в розмірі 4 млрд євро;
• Норвегія — 30 млрд норвезьких крон (2,7 мільярда доларів);
• США — 5,5 млрд доларів військової допомоги;
• Швеція: трирічна програма на 75 млрд шведських крон (7,5 млрд доларів), або 2,5 млрд доларів щорічно.

Крім того, відповідно до даних американського видання The Wall Street Journal, на сьогодні Україна самостійно виробляє або фінансує закупівлю 55% всього озброєння та техніки, Європа забезпечує 25% постачань, а США – 20%. При цьому у 2025-2026 роках продовжать діяти контракти, укладені під час адміністрації Байдена, в рамках програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative). Це означає, що постачання частини озброєнь, критично важливих для України, можуть продовжуватися, якщо Трамп не прийме рішення їх скасувати.

Таким чином, український оборонно-промисловий комплекс значно наростив виробництво з початку війни і зараз випускає озброєнь на суму близько 30 млрд доларів на рік, що в шість разів більше, ніж у 2023 році. Серед ключових досягнень — виробництво 1,5 мільйона безпілотників. При цьому в поточному році Україна планує випустити 3000 ракет і 30 000 дронів дальнього дії.

Європейські країни також збільшують військову підтримку України — у 2024 році обсяг допомоги становив 25 млрд доларів, що вже перевищує американські постачання. А в 2025 році обговорюється можливість збільшення цієї суми до 30 млрд доларів.

Заява МЗС Угорщини та саміт 6 березня

Враховуючи цифри, наведені журналістами The Wall Street Journal, цікавим виглядає заява міністра закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто. Під час пресконференції в третю річницю початку російсько-української війни він заявив, що Європейський Союз обговорює можливість надання Україні додаткової допомоги в сумі від 20 до 40 млрд євро, а також "неймовірну кількість зброї".

"Фігурують суми від 20 до 40 мільярдів євро, які Європейський Союз нібито повинен додатково відправити Україні, також у планах неймовірна кількість зброї," — сказав міністр.

За його словами, подібна ініціатива може дати можливість Києву сказати "ні", у разі неприпустимих умов, які можуть бути озвучені за результатами переговорів Росії та США щодо мирного врегулювання ситуації в Україні. Водночас очільник угорської дипломатії уточнив, що для виділення додаткової допомоги на таку суму необхідне одноголосне голосування представників ЄС, проте Угорщина не має наміру підтримувати цю ініціативу.

"Ми не підтримуємо ідею, щоб нові мільярди євро європейців витрачалися на продовження війни зараз, коли їх надія на мир сильніша, ніж будь-коли. Тому ми не погодимося на щось подібне, ми щоразу голосуватимемо проти. Ми проголосуємо проти будь-якої ініціативи, яка загрожує успіху поточних американо-російських переговорів," — пояснив Сійярто.

У свою чергу високий представник ЄС Кая Каллас на пресконференції заявила, що 6 березня в Брюсселі пройде позачерговий саміт Європейського Союзу, на якому буде обговорюватися новий пакет військової допомоги Україні. За її словами, серед міністрів закордонних справ ЄС є широка підтримка нової ініціативи, однак остаточні цифри будуть визначені лідерами країн на саміті. Вона підкреслила, що ЄС повинен зміцнити позиції України, щоб Київ міг відмовитися від невигідних угод.

"Дехто каже, що нам потрібно більше часу на обговорення деталей. Проблема в тому, що у нас немає часу. І саме тому я наполягаю на 6 березня… Ми повинні поставити Україну в сильну