Українізація під загрозою: чому молодь обирає російську мову.

Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив про ознаки уповільнення процесу українізації у 2024 році.

Він зазначив, що російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, впливаючи на свідомість молодих українців через соціальні мережі, телеграм-канали та медіапростір, особливо на півдні та сході країни.

Кремінь підкреслив, що спостерігається зменшення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною: серед учнів — на 17%, батьків — на 11%, учителів — на 8%.

Також зменшилися показники використання української мови в освітньому середовищі та зросло присутність російської мови в інтернет-просторі та соціальних мережах.

Особливе занепокоєння викликає мовне середовище серед молоді. Лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% — вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які віддають перевагу українській мові в інтернеті.

Уповільнення українізації: чому це відбувається

За словами омбудсмена, згідно з моніторингом Державної служби якості освіти за останні роки, вчителі, учні та батьки підтверджують зменшення використання української мови в освітньому процесі. Ця тенденція помітна в школах, особливо під час дистанційного навчання, коли викладачі частіше зверталися до використання російськомовних матеріалів.

Також аналіз активності молоді в соціальних мережах, таких як TikTok та Instagram, показав зменшення частки українського контенту. Це особливо стосується школярів та студентів — тієї категорії, яка має найбільший вплив на мовні перспективи країни. А от дані Українського інституту книги свідчать про позитивну динаміку читання українською мовою. Проте мовна двомовність у побуті та освітньому середовищі залишається проблемою.

"Отже, взявши ці три дослідження, не важко зрозуміти, що йдеться про молодих українців, які позбавлені стабільного мовного середовища в освітньому процесі. Відповідно, це впливає на їхню мовну культуру та поведінку в соціальних мережах, де їх ніхто не обмежує. Це наслідок двомовного режиму в домашньому середовищі," — продовжує мовний омбудсмен.

Тарас Кремінь підкреслює, що цей нібито спад українізації — не є чимось раптовим. Дослідження, які проводилися раніше, проводилися серед дорослого населення і не враховували дітей до 18 років, які на той момент в основному були на дистанційному навчанні.

Під час зум-конференцій, Google Meet тощо, вчителі дозволяли собі використовувати державну мову лише фрагментарно. Це могли бути окремі частини уроків, фільмів або текстів, або виконання завдань та прийняття зачетів державною мовою. Така ситуація спостерігалася як у школах, так і в університетах.

Проте після повернення до очного навчання Міністерство освіти та інші установи змогли організувати опитування серед учасників освітнього процесу. Зокрема, Державна служба якості освіти провела дослідження в відкритому форматі за допомогою власних методологій.

"Результати свідчать, що в цілому в Україні спостерігається позитивна динаміка щодо використання державної мови. Проте майже ніхто не проводив системних опитувань серед дітей. Саме в цьому криється основна загроза, адже відсутність досліджень серед молоді може приховувати реальні проблеми," — говорить омбудсмен.

Українські діти за кордоном: яку мову вивчають і як це впливає на майбутнє країни

Кремінь підкреслює, що на сьогодні Україна не має повної інформації про ситуацію з дітьми за кордоном. Там знаходиться близько півмільйона українських дітей разом з їхніми батьками. За його словами, зараз надходять скарги, наприклад, з Берліна чи Праги, що частина українських громадян хоче навчатися російською мовою. Більш того, деякі українці, замість того щоб звертатися до суботніх чи недільних українських шкіл, пішли до навчальних центрів, створених структурами країни-агресора.

"Це серйозне питання. Ми бачимо, як ворожа пропаганда діє через їхні центри, освітні ініціативи та культурні проекти. Така ситуація є викликом для нашої національної безпеки. Велика надія на найближчі засідання, ініційовані Мінкультом, на яких ми будемо просити всі міністерства зосередитися на питанні української мови. Потрібно системно підходити до цього питання, адже мова — це не лише компетенція Уповноваженого з захисту державної мови. Це питання конституційне, воно стосується кожного українця," — говорить омбудсмен.

Також є певні інформаційні загрози, наприклад, через соціальні мережі. У TikTok та Telegram розповсюджуються російські наративи, особливо впливаючи на молодь. Сьогодні потрібно серйозно розглядати питання регулювання інтернету на території України. Це повинно стати пріоритетом як для Уповноваженого, так і для Ради національної безпеки.

"Питання захисту української мови значно глибше, ніж може здатися. Це не лише культурне питання — це основа нашої державності та національної ідентичності. Нам необхідно розставити всі акценти та забезпечити належний захист мови як частини нашої конституційної системи," — зазначає Кремінь.

Омбудсмен закликав батьків уважніше ставитися до виховання своїх дітей, заохочувати їх до спілкування українською мовою у школі, вдома, в соціальних мережах та при виборі культурних продуктів. Він підкреслив, що від того, якою мовою спілкуються діти зараз, залежить мовне майбутнє України.

Нагадаємо, 2 листопада, у книгарні-кав'ярні "Сенс" у столиці невідомі чоловіки міцної статури напали на відвідувачку, яка зробила їм зауваження через використання російської мови в закладі. Правоохоронці встановили особу порушника та місце його знаходження.