Жінки в ЗСУ, пайки на руки та окопування Києва: що українцям слід очікувати найближчим часом.

Мобілізація жінок: чи варто українкам вже готуватися до фронту

Волонтер Марія Берлінська заявила, що в Україні потрібно посилити рекрутинг жінок до лав ЗСУ. За її словами, вона не вважає, що життя чоловіка коштує менше, ніж життя жінки. Більше того, вона переконана, що "або ми збережемо наших чоловіків, або нам доведеться мобілізувати також жінок, або нам доведеться здатися".

"Якщо вам недостатньо стертих в попіл Маріуполя, Авдіївки, Бахмута та багатьох інших міст, то потрібно включатися в реальність. Я не хочу, щоб жінки воювали, я не хочу, щоб чоловіки воювали, але я точно знаю, що єдиний спосіб вистояти — це підготувати все суспільство до війни: і чоловіків, і жінок, щоб не воювали наші діти", — сказала волонтер.

"Тобто це так звана грифована інформація. Відповідно, будь-які, скажімо так, сентенції щодо проведення мобілізаційних заходів є державною таємницею. Тим більше виносити їх на загальне обговорення і давати можливість ворогу проводити асиметричні дії по поповненню особового складу є державною зрадою. І, відповідно, є класифікація статей, під які підпадають подібного роду заяви як волонтера, так і секретаря РНБО", — сказав Снегірьов.

Експерт зазначив, що в разі ескалації бойових дій і посилення призову з боку РФ, варто говорити не про збільшення особового складу, оскільки це тактика Другої світової війни — стіна на стіну. Якщо врахувати, що мобілізаційний резерв РФ — 12-15 мільйонів, а України — 3,5 — то чи є сенс боротися з ворогом тільки кількістю людей?

"Але головне, чому ні секретар РНБО, ні волонтер не піднімають питання про зміну тактики і стратегії бойових дій за рахунок технологічності Сил оборони — масштабування виробництва засобів ураження, які зведуть нанівець чисельну перевагу противника", — говорить він.

Снегірьов розповів, що зараз в Україні спостерігаються проблеми з артилерійськими снарядами і всім спектром військово-технічного оснащення ЗСУ, зокрема, Київ на 80% залежить від зовнішнього постачальника.

"Ці люди повинні говорити не про характер мобілізаційних заходів, це закрита інформація, будь-які суспільні дискусії або наративи — це гра на руку ворога. В першу чергу, заяви повинні звучати про технологічність Сил оборони України, яка зведе до мінімуму чисельну перевагу окупантів в живій силі", — зазначив він.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов зазначив, що посилити рекрутинг жінок до лав ЗСУ в Україні можливо, але чи потрібно це робити — "дуже велике питання".

За словами політолога Ігоря Рейтовича, на сьогодні немає великої потреби саме в мобілізації жінок, судячи з розрахунків, які подав Генштаб.

Він розповів, що для конкретного залучення жінок в армію повинні бути відповідні розрахунки, зокрема як в Ізраїлі, де знають, яке саме число потрібно призвати на службу, в яких частинах вони будуть задіяні. Зараз в Україні таких розрахунків немає.

Трудова мобілізація: чи чекати її українцям

Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Мар'яна Безугла підтримала волонтера в необхідності мобілізації жінок. Вона зазначила, що зараз відбувається незаконна дискримінація чоловіків, адже в конституції немає різниці між громадянами за статтю. Тому призив жінок міг би знизити кількість призовників серед чоловіків.

Більше того, вона підкреслила необхідність трудової мобілізації — виконання господарських робіт і нарощування темпів оборонної промисловості.

"Без загального національного опору окупанту війна приречена на поразку, а українська нація — на чергову втрату державності", — пояснила Безугла.

Трудова мобілізація — це політичне рішення, яке повинно бути поданим Кабміном, тоді як ставка Верховного головнокомандувача повинна його затвердити, розповів Олег Жданов. Але до військової мобілізації це не має жодного відношення.

Експерт підкреслив, що трудова мобілізація вводиться в особливий період, коли оголошується воєнний стан. У Мінекономіки повинен бути план мобілізації економіки країни при переході на військові рейки.

На питання, чому зараз цього не відбувається, Жданов зазначив, що це функціонал президента, він головний провідник внутрішньої політики держави.

"Я не знаю, чому ми гасять пожежу тоді, коли у нас починаються проблеми в економіці, забезпеченні Збройних сил. Тоді ми починаємо чесати потилицю і розмірковувати, може 100, а може 200, 500 мобілізувати, а може трудову мобілізацію оголосити? На жаль, у нас немає планової економіки, немає погляду на крок, два кроки вперед. Ми діємо суто по ситуації, намагаючись гасити пожежу по мірі її виникнення. Це проблема державного управління", — підсумував Олег Жданов.

Ігор Рейтович уточнив, що трудова мобілізація передбачена українським законодавством. Однак Кабмін повинен визначити, є чи підприємства, які можуть підпадати саме під неї з точки зору вирішення тих чи інших питань.

"Якщо є така об'єктивна потреба, наприклад, в якихось прифронтових регіонах, це може мати місце — будівництво укріплень і тому подібне. Але для цього треба доопрацювати нормативно-правову базу, прийняти підзаконні акти і вивести це на рівень реального прийняття рішення, а не пустої балаканини", — пояснив він.

За словами політолога, зараз це не робиться, тому що, очевидно, це не настільки актуально. Якби країна мала певну потребу, яку могла б закрити за рахунок трудової мобілізації, то це потрібно було починати ще з 2022 року.

"Оскільки цього не відбувається, очевидно, країна справляється в рамках тих нормативно-правових і організаційних механізмів, які є на сьогодні, і це є достатнім", — зазначив він.

На думку Дмитра Снегірьова, якщо економіка країни на десятому році війни ще не переведена на військові рейки, то піднімати це питання, щонайменше, нелепо.

Він переконаний, що перше, що потрібно було зробити, це інтенсифікувати саме виробництво, щоб вся промисловість працювала виключно на українську оборону. Однак зараз в Україні досі відбувається