Без знання мови та досвіду: як українські біженці завойовують ринок праці ЄС та які у них доходи.

Українці в Європі: погоди не роблять, але…

Експерти зазначають, що враховуючи загальну чисельність населення ЄС, яка перевищує 500 млн осіб, чотири і навіть п’ять мільйонів українських біженців, з яких майже половину складають діти та літні люди, "погоди" на місцевому ринку праці не роблять. Крім того, далеко не всі працездатні працюють.

За даними Міграційної платформи EWL, наприклад, у Литві працевлаштовані близько 62% українських біженців. Але в більшості країн Європи ситуація значно гірша.

"В Німеччині офіційно працевлаштовані лише 22%, ще близько 20% працюють неофіційно", — навів цифри голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Проте, додає експерт, в окремих сегментах вплив українських працівників все ж досить суттєвий.

Медіанні зарплати в окремих галузях Німеччини*

*За даними DW (євро на місяць, брутто)

"Враховуючи співвідношення українців і місцевих, я б не сказала, що українці захопили естонський ринок праці, — погоджується рекрутер компанії з працевлаштування Hendersons OÜ (Естонія) Олена Антонів. — Якщо йдеться про заводи, то, думаю, на кожному працює не більше 10-15% українців. Фізична сила потрібна на всіх підприємствах, тому чоловікам досить легко знайти роботу на конвеєрі або різноробочим. За статистикою, з кожних 100 українських безробітних в Естонії, які отримують допомогу, 99 — жінки, і лише 1 — чоловік".

Українські жінки, особливо з маленькими дітьми та предпенсійного віку, часто знаходять роботу в кейтерингових компаніях

Українські жінки, особливо з маленькими дітьми та предпенсійного віку, найчастіше працевлаштовуються в кейтерингові компанії. Можна знайти роботу, де зміна триває 6 годин, а робочий день починається о 6:30, о 7:00 або о 7:30. Мамам це підходить, адже о 14:00 вони вже вільні, можуть займатися дитиною, багато встигають ще й підробляти прибиранням. Жінкам 50+ це підходить, оскільки робота, в порівнянні, наприклад, з роботою на заводі, не є дуже важкою, робочий день короткий, при цьому підприємство платить мінімальну зарплату, яка потрібна для медстраховки. Крім того — безкоштовне харчування та можливість придбати їжу за собівартістю.

Індустрія краси: українки вже не демпінгують

Але є сфери, де українки дійсно майже "захопили" місцевий ринок, і це не прибирання.

До речі, всупереч стереотипам, демпінгують українки в сфері краси рідко. Професіонали знають свою ціну і не готові брати за роботу менше, ніж місцеві. А у новачків, які тільки почали власну справу і низькими цінами намагаються залучити клієнтів, мало що виходить. Люди розуміють, що низька ціна — це плата за ризик, адже фактично на тобі планують вчитися, тому погоджуються на це одиниці.

"Коли я приїхала до Чехії навесні 2022 року, також намагалася залучити клієнтів низькими цінами, — розповідає манікюрниця з Києва Марина. — У салон мене без знання мови та чеських сертифікатів не брали, тому я їздила на машині та робила манікюр вдома у клієнтів на 25% дешевше, ніж у салоні. Але швидко зрозуміла, що це невигідно. По-перше, з собою потрібно возити купу речей — інструменти, лампи, лаки і так далі. По-друге, великі витрати на пальне. По-третє, я відчувала: чим нижча моя ціна, тим менше мене цінують як спеціаліста, а я дійсно крутий спеціаліст. Тому через кілька місяців підняла ціни, а потім взагалі відкрила власну справу з колегою з Одеси".

Ще одна сфера, де українки можуть проявити себе краще, ніж місцеві, — це сфера харчування. У місцевих групах Фейсбука в Латвії, Литві, Естонії, Німеччині публікується безліч оголошень, де українки пропонують готові щоденні страви, заморожені продукти, випічку, святкові торти на замовлення. Правда, найчастіше це нелегальна зайнятість, але багато українок відкривають власні бізнеси саме в сфері харчування — від виробів на замовлення до власних кафе та кондитерських.

Чоловіки в ЄС: захоплюють будівництво