"Економічному бронюванню потрібен елемент справедливості", — виконавчий директор ЕВА Анна Дерев'янко.

Про енергетику та підготовку до блекаутів

Напередодні зими особливо гостро стоїть питання, чи зможе бізнес працювати в умовах блекаутів. На вашу думку та на досвід членів Асоціації, чи була проведена ретельна підготовка бізнесу, які рішення використовують компанії, щоб убезпечити виробництво від можливих відключень? Чи є дані про суми інвестицій в енергонезалежність?

Більшість компаній вже підготувалася до можливих відключень, адже це не перша складна зима, і вже влітку компанії зрозуміли, що потрібно адаптуватися до нових непростих реалій та інвестувати в обладнання. У нас є аналітичні дані від компаній-членів Асоціації, і вже на даний момент 85% бізнесу інвестувало в свою енергонезалежність. Зазвичай, компанії інвестують в альтернативні джерела, — це інвертори, сонячні станції, потужні генератори. Також великі компанії мають можливість купувати обсяги імпортної електроенергії. Тобто всі знають, що до складних часів потрібно готуватися, і вони готуються. Ми також порівнювали, скільки компаній інвестували в енергонезалежність до війни та під час війни, і виявилося, що до війни інвестували 65% компаній, а зараз їх кількість зросла на 20%. Під час війни ми побачили, що лише 15% компаній не інвестують в обладнання для підтримки власної енергонезалежності. За нашими даними, 55% інвестували до 200 тисяч доларів, 30% — більше 200 тисяч доларів. Так, компанії з осторогою чекають зими, але паніки точно немає. Тому впевнена — бізнес підготувався і продовжить працювати.

Чи може сьогодні бізнес розраховувати на певну підтримку з боку держави — чи доступні кредити на встановлення енергетичного обладнання? Наскільки це важливо?

Компанії користуються програмами, які були введені урядом, і ми бачимо, що ще більше компаній користуються різними грантовими програмами. Це цілком зрозуміло, адже кредити потрібно повертати, а грантова допомога — безповоротна. Відповідно, з боку бізнесу гранти більш затребувані, хоча, звісно, певна частина компаній залучає кредити в рамках програми "5-7-9%".

Опубліковані висновки опитування Європейської Бізнес Асоціації "Розвиток енергетичної незалежності бізнесу" показують, що в середньому власну готовність до зимового сезону бізнес оцінює на 3,84 балів з 5-ти. А підтримку держави в цьому контексті компанії оцінили в 2 бали з 5-ти. Про що говорять такі результати?

По-перше, що бізнес все ж розраховує на себе і готується самостійно до складної зими, до можливих тривалих відключень електроенергії. І мова зовсім не йде про очікування допомоги від держави, мені здається, що йдеться про те, що держава — це ми, кожен з нас, і кожен з нас має певну зону відповідальності та частку відповідальності. Наш бізнес є відповідальним, тому ми розуміємо, що те, що ми можемо взяти на себе, ми на себе беремо, і ми відповідаємо за наші колективи, за наше виробництво, і не перекладаємо це на державу, адже самим державним інститутам зараз нелегко, тобто їм потрібно приймати масу різних, іноді непопулярних, рішень, це їхня відповідальність. Що точно бізнес очікує від держави, це рівних зрозумілих правил гри, і мені здається, що держава повинна їх сформувати. Також, на мій погляд, держава може допомогти з певним спрощенням митного оформлення енергетичних товарів, з безмитним навіть ввезенням деяких категорій, можливо, зі зменшенням ПДВ або певними корекціями податкових стимулів, щоб спростити підготовку до зими.

Що точно бізнес очікує від держави, це рівних зрозумілих правил гри, і держава повинна їх сформувати

Про економічне бронювання та мобілізаційну політику

Одним з викликів для компаній під час війни є кадровий голод, в тому числі в результаті мобілізації. Яка позиція Асоціації щодо економічного бронювання? Чи допоможе таке бронювання утримати цінні кадри?

На сьогодні ми бачимо, що у нас є ринок працівника, а не роботодавця, завдяки тому, що відбувається навколо мобілізаційної політики, а частково і через масштабну хвилю міграції.

Якщо коротко — немає людей. Щоб вирішити питання з тими людьми, які залишаються в Україні, тобто вивести їх на ринок праці, необхідно, зокрема, запустити процес економічного бронювання, а також відновити бронювання за критичним принципом, яке зараз призупинено, і зробити бронювання через Дію можливим за принципом критичності.

Бізнес вважає необхідним затвердити процедуру економічного бронювання. Але спілкуючись вже з представниками Міністерства оборони, розуміємо також, що цей механізм справді повинен мати певний елемент справедливості. Проте як знайти справедливість у цій непростій задачі? Мені здається, це можливо лише під час комунікації, коли, наприклад, військові та бізнес зможуть прислухатися один до одного.

І я сподіваюся, що нам вдалося принаймні почути один одного, я маю на увазі Міністерство оборони та Європейську Бізнес Асоціацію, і ми будемо налагоджувати цей діалог, адже під час діалогу ми зрозуміємо, що військовим потрібно і як ми можемо адресувати їх запит як бізнес. Тим часом вони можуть зрозуміти нашу біль, наші запити як бізнесу. Можливо, в такому тандемі ми зможемо знайти нормальний, справедливий механізм, в тому числі, економічного бронювання.

Дискусії щодо економічного бронювання все ще тривають, я не знаю, чи буде це справедливо, чи ні, адже, якщо в принципі ми завалимо ринок праці, завалимо економіку і врешті-решт завалимо фронт, то питання справедливості взагалі відпаде. Мені здається, що нам спочатку треба зрозуміти, що у нас в основі, потім зрозуміти, що ми вкладаємо в термін справедливість, і просто почути, які є застереження щодо економічного бронювання, що саме говорять юристи, що кажуть військові, що говорять бізнесмени?

І тоді знайти шлях, як все ж таки ці запити поєднати і знайти компромісний механізм, який буде влаштовувати всі групи причетних. Не знаю, яким буде підсумковий механізм, думаю, бізнес підлаштується під конкретну систему, яку запропонує держава, бізнесу дуже важлива тема дефіциту кадрів.

Ми розуміємо потреби в воєнному резерві, але й тил потрібен, щоб генерувати доходи для держави, щоб інститути працювали, щоб Збройні сили