Дипломат раніше зазначав, що починав роботу в Бразилії з "жирного мінуса", і називав цю місію ультрамарафоном. Росіяни свого часу в цій країні були більш активними, тоді як Україна була недостатньо представлена, оскільки зосередилася на інших пріоритетах – НАТО та ЄС, пояснив Мельник.
Він говорить, що українська команда в Бразилії надзвичайно мала.
"У мене протягом тривалого часу було ще двоє дипломатів, зараз лише на минулому тижні приїхала ще одна людина, але знову ж: з боку, без досвіду, налегке, лише з португальською мовою. Але цього, як ви розумієте, м'яко кажучи, не зовсім достатньо… Що б не було, хто б не був президентом, міністром, або займав якісь посади, вони (бразильці. – "ГОРДОН") діють дуже прагматично, дуже практично і для нас – цинічно, дивлячись на свій інтерес. І на сьогодні, і те, що було там до початку масштабного вторгнення Росії, і навіть 10 років тому чи 20 років – цей підхід для нас не покращився, а значно погіршився", – розповів Мельник.
Після початку повномасштабної війни товарообіг між країною-агресором РФ і Бразилією зріс у п'ять разів, Росія стала п'ятим партнером за значенням серед імпортерів Бразилії, говорить дипломат.
"Трек, якого не було ще два роки тому, – це якраз паливо, дизель і мазут, про які я згадав, тому що Бразилія перетворилася на найбільшого покупця цих енергоресурсів з Росії після введення санкцій з боку Заходу щодо їх продажу. Що Україна може їм дати сьогодні? Вони на це дивляться дуже тверезо. І наш товарообіг, звичайно, впав. Він не був високим і до війни, і в найкращі роки у нас був там мільярд з лишком доларів – майже 20 років тому. Зараз у нас трохи більше 200 млн. Тобто це просто смішно", – пояснив він.
Колишній посол у Німеччині Мельник говорить, що методи "жорсткої дипломатії", які діяли у ФРН, для Бразилії не підходять.
"Ну от я був у Ріо, запрошений на найважливіший їх телевізійний канал, третій у світі за впливом і за кількістю... У топ-новинах у прайм-тайм говорив те, що я кажу сьогодні вам – приблизно тією ж мовою. Що [президент Бразилії] Лула [да Сілва] упустив шанс на будь-яку роль посередника, зокрема, через те, що ця тема була проігнорована і до "Великої двадцятки", і на саміті. І цілий ряд подібних меседжів, які послухали – ну, у них новини дивляться мільйонів 30–40. Я ці речі кажу абсолютно прямо. Це нікому тут не подобається. Але тут потрібно діяти більш обережно, тому що тут дуже тонкий лід, хоча тут цілий рік +30 °С, і снігу тут ви не побачите, але тут зовсім інші методи потрібні", – додав Мельник.
За його словами, в Німеччині Україні "вдалося" за допомогою мобілізації громадської думки та журналістів, але фундамент для цього будували сім років. Це ж дипломат робить зараз у Бразилії. Однак Україні потрібен тут результат "на вчора", пояснив він.
"А так воно не працює, тому що ми зараз потрапили тут у Бундеслігу, якщо хочете, такого Глобального Півдня. Там, де зубри, крокодили і ягуари. А ми з якоїсь районної ліги приїхали сюди і намагаємося стрибати і забити м'яч у їх ворота. Так не працює. Чуда не буває і не буде. Я намагаюся в цьому колег переконати в Києві. На жаль, поки без особливого результату. Без інвестицій – якщо не посієш сьогодні, то не пожнеш ні завтра, ні післязавтра. На жаль, в цьому полягає наша ситуація тут, у Бразилії", – додав він.
Мельник раніше розповідав, що в Бразилії йому грозили за твіти. Журналістка згадала висловлювання дипломата на адресу канцлера ФРН Олафа Шольца, яке викликало скандал: у травні 2022 року він назвав канцлера ФРН "образливою ливерною ковбасою" за відмову їхати в Україну. Вона запитала, яка могла бути реакція, якби Мельник назвав Лулу "не "образливою ковбасою", а якимось іншим гострим словом, яке йому підходило б".
"Мене б оголосили персоною нон грата, думаю. Напевно, відразу. Тому в цьому якраз і полягає, скажімо так, різниця між Європою, між європейцями, які теж реагували... Повірте мені, коли я був послом у Німеччині – про це мало хто знає, – мене не раз викликали "на килим" керівники міністерства, причому в різні уряди", – відповів він.
За словами Мельника, це сталося в період, коли канцлером була Ангела Меркель і при її наступнику Шольці.
"Мені розповідали, що треба робити послу, а що не варто робити. Я їх послав прямим текстом. Я міг собі це дозволити ще задовго до війни, тому що у них не було, скажімо так, важелів достатньо, щоб оголосити мене персоною нон грата. Тут, у Бразилії, це дуже просто. Тому тут доводиться діяти іншими методами. Будь-які синоніми або навіть слова, звернені там особисто до лідера, сприймаються дуже болісно… Тому доводиться бути більш креативним і винахідливим", – резюмував він.