Оформлення фіктивної інвалідності в Україні приносить мільйони доларів і миттєво перетворює простого чиновника на багатія. Це правило підтверджено керівниками нині ліквідованих медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Журналісти з'ясували, що з 25 голів обласних МСЕК офіційно виявилися мільйонерами 18 осіб.
Найбагатша — потрапила в відомий скандал голова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, на яку завели кримінальну справу. У 2023 році вона задекларувала 661,5 тисяч гривень зарплати і 166 тисяч гривень пенсії, на її банківських рахунках було 678 тисяч гривень, 15,5 тисяч доларів і 32,5 тисячі євро. Готівкою чиновниця зберігала 15,2 мільйона гривень і 160 тисяч доларів.
Сім'я голови МСЕК володіє 16 будинками, трьома квартирами і 40 земельними ділянками. У розпал пандемії коронавірусу Крупа придбала Porsche Cayenne 2019 року за 2,5 мільйона гривень. Але це лише відома частина багатства. Правоохоронці з'ясували, що голова Хмельницької МСЕК обзавелася нерухомістю в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на її валютних рахунках за кордоном лежить близько 2,3 мільйона доларів. У деклараціях про ці доходи немає ні слова.
Ціле статок заробили головний лікар Вінницької обласної МСЕК Юлія Даниленко та голова Львівської МСЕК Володимир Решота. Перша офіційно за 2023 рік отримала 221,5 тисяч гривень зарплати. Разом із чоловіком Сергієм лікар задекларувала 981 тисяч гривень доходу від ТОВ "Енера Вінниця" — фірма торгує електроенергією і входить до групи "Енергетичний стандарт" бізнесмена Костянтина Григоришина.
Сім'я володіє будинком площею 196,7 кв. метрів у Вінниці, чотирма квартирами загальною площею 225,2 кв. метрів і 25 земельними ділянками площею 16,1 гектара. Автопарк чиновниці включає Tesla Model 3 2019 року, Mitsubishi Pajero 2016 року та Mitsubishi Outlander 2021 року.
Трійку багатіїв замикає Володимир Решота, з Львова з річною зарплатою близько 500 тисяч гривень і майже з 4 мільйонами гривень "інших доходів". У банках Решота зберігає 458,5 тисяч гривень, а готівкою — 252,2 тисяч гривень, 5 тисяч доларів і 8 тисяч євро. Сім'я голови МСЕК Львівської області володіє трьома квартирами загальною площею 216,8 кв. метрів у Львові та трьома земельними ділянками площею 1,7 гектара.
У 2023 році Решота придбав чергову квартиру площею 80,6 кв. метрів у Львові за 3,9 мільйона гривень. Житло дісталося йому на підставі договору про переведення боргу від громадянина Івана Думича.
Історії масового збагачення голів обласних МСЕК наносять нищівний удар по системі антикорупційної реформи в Україні. Саме на неї кілька років активно робили ставку західні партнери і вкладали колосальні кошти, роблять висновки автори розслідування.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАПК) Віктор Павлущик заявляв, що декларація Тетяни Крупи мала найвищий показник ризику, але це не завадило їй успішно пройти перевірку. Спеціалісти агентства не могли перевіряти її готівку, якщо про них немає відомостей у декларації.
"НАПК не могло прийти і подивитися, що лежить у її тумбочці," — визнавав він.
Тетяна Крупа близько місяця перебуває в київському СІЗО. Що дивно, чиновниця залишається на своїй посаді, але право підпису голови Хмельницької МСЕК передали лікарю-хірургу Юрію Бевзюку. Конфіскувати майно керівників МСЕК неможливо, їм загрожує лише стаття про недостовірне декларування.
Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи, потрібно змінювати Кримінальний і Цивільний процесуальні кодекси. НАПК вже працює над змінами, говорив Павлущик.
Активи чиновників можуть бути визнані судом необґрунтованими за статтями 290-292 Цивільного процесуального кодексу України. НАПК в межах повноважень не може складати документи, які стали б підставою для конфіскації судом коштів або активів зазначеної категорії осіб.
"Щоб таких осіб (працівників МСЕК, — ред.) можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення або конфіскувати за спеціальною процедурою цивільної конфіскації необґрунтовані активи, слід внести зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України," — зазначає нардеп.
Суд може конфіскувати майно в власність держави у голів і членів МСЕК, якщо їх корупційні злочини визнаються особливо тяжкими або підриваючими основи національної та суспільної безпеки за статтями 59 "Конфіскація майна" та 96-1 "Спеціальна конфіскація" КК України.
ГБР перевіряє довідки про інвалідність у всіх посадових осіб і за зловживання будуть відкривати кримінальні провадження. Підозри можуть оголошувати за такими статтями: підробка документів, шахрайство, незаконне збагачення та участь в організованій злочинній групі, додала Мошенець.
Чиновники МСЕК, прокурори та інші клієнти — це вершина айсберга. Якщо розслідувати цю сферу глибше, виявляться їх зв'язки з Міністерством охорони здоров'я. Саме МОЗ контролює діяльність МСЕК, нагадує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.
Але такі зв'язки розслідувати не будуть. В якості показового прикладу можуть звільнити ще пару-трійку топ-чиновників з фіктивними інвалідностями, додав юрист.
Адвокат вважає, що якщо довідки про інвалідність підроблялися, не потрібно вносити зміни до