Румунський "Трамп": як проросійський політик виграє президентські вибори.

У сусідній Румунії після підрахунку 100% голосів у першому турі президентських виборів визначилися кандидати, які зустрінуться 8 грудня у фінальному поєдинку. Отже, згідно з результатами румунської ЦВК, на першому місці з 22,94% підтримки несподівано опинився незалежний кандидат — ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску, який не представляє жодної партії та не має власної політичної сили. Зазначимо, що 62-річний Джорджеску проводив виборчу кампанію переважно в соцмережах, за що отримав прізвисько TikTok-кандидат. За своїми поглядами він — типовий правий популіст, свого роду румунський Трамп. Ураховуючи, що жодні соцопитування навіть близько не прогнозували його лідерські позиції, які дозволили б пробитися до другого туру, результат став, без перебільшення, сенсацією.

На другому місці з 19,18% голосів опинилася представниця опозиційного "Союзу порятунку Румунії" проєвропейська та проукраїнська кандидатка, 52-річна Єлена Ласконі. Вона лише на 2 742 голоси випередила чинного прем'єр-міністра Марчела Чолаку, який зайняв третю виборчу сходинку і до останнього вважався майже безумовним фаворитом гонки. Ну, і нарешті, той, кому впевнено пророкували друге місце та вихід у другий тур, лідер "Альянсу за об'єднання румун" (AUR) Джордже Сіміон фінішував четвертим з приблизно 14% голосів.

62-річний Джорджеску в своїх інтерв'ю трирічної давності називав щит протиракетної оборони НАТО в румунському місті Девеселу "ганьбою дипломатії", стверджуючи, що Північноатлантичний альянс не захистить жодного зі своїх членів у разі нападу Росії. Він також критикував військову допомогу Україні з боку США та публічно висловлював захоплення Угорщиною та її прем'єром Орбаном за вміння вести міжнародні переговори та відстоювати національні інтереси.

Чому Румунія надзвичайно важлива для Путіна

У цьому контексті, зазначає експерт, особливу увагу приділяється так званому східноєвропейському блоку — Болгарії, Румунії, Словаччині, Польщі.

"У цьому блоці особливо важливими для Путіна є Польща, а також Румунія, зокрема тому, що це величезна територія, через яку в Україну відбуваються постачання західної зброї. Путін максимально прагне змінити в цих країнах політичне керівництво, яке займає проукраїнські позиції. Ось чому зараз фокус на Румунії, де незабаром буде другий тур. До речі, те, що у РФ не вдалося в Молдові протягнути проросійського кандидата, пов'язано виключно з тим, що вибори там відбулися раніше, ніж у Румунії. Якби було навпаки, то Європа не втримала б Молдову — і ми зараз мали б одразу дві сусідні країни, які ворожо налаштовані щодо України — Угорщину та Молдову", — зазначає політолог.

На його думку, Європі відомо про план РФ щодо "деукраїнізації" ЄС: "Але справа в тому, що європейські еліти досі не вірять у можливість повернення до часів Холодної війни, страшних свинцевих 70-80-х років, коли вбивали прем'єр-міністрів, зокрема Альдо Моро (колишній глава Ради Міністрів Італії. — Ред.). Зараз же непогано потренувалися на ізраїльсько-палестинському конфлікті, де дуже чітко в світі простежувалися метастази антиизраїльського лобі, і ця тенденція буде продовжуватися. Європа до цього, на жаль, не готова. Так само, як і ми виявилися не готовими до війни", — підсумовує Віктор Небоженко.

Чи дійсно голосування в Румунії носило протестний характер

Назвавши перший тур протестним голосуванням, політолог констатував: "І якщо у нас на президентських виборах у 2019 році було позитивне президентське голосування, тому що голосували за в усіх сенсах позитивну альтернативну фігуру, то в Румунії мало місце негативне протестне голосування. Виходячи з цього, я думаю, що малоймовірно виглядає остаточна перемога фаворита першого туру. Тим не менш, ця історія є досить показовою, оскільки наочно демонструє настрої незадоволення, як власними елітами, так і політикою Європейського Союзу (ЄС). Це незадоволення зараз проявляється в багатьох країнах і стосується аграрних питань, так званих зелених пріоритетів і тому подібного. Плюс, багато людей бояться ризику війни і тому реагують на такі, здавалося б, антивоєнні за формою заклики".

Перший тур президентських виборів у Румунії, впевнений Володимир Фесенко, є ще одним проявом посилення праворадикальних популістських сил у Європі, особливо в Центральній та Східній її частинах: "Тут можна говорити не тільки про Румунію. Спостерігаємо перемогу Фіцо в Словаччині, домінування Орбана в Угорщині. Що вже говорити про Румунію, якщо праворадикали перемагають в Австрії! Тому, на жаль, має місце така тенденція. Поки ці сили, за винятком деяких країн, не є визначальними, але ставитися до цього слід серйозно. Наприклад, у нас акцентують увагу на тому, що той же Джорджеску є проросійським, але насправді ключова проблема полягає в тому, що він антизахідний. І ця проблема виходить далеко за межі Румунії."

А щоб не було таких результатів голосувань, як в Румунії під час першого туру президентських виборів, резюмує політолог, правлячі еліти повинні частіше прислухатися до тих людей, "про яких вони забувають ледь не на наступний день після виборів". "Взагалі, європейським елітам давно пора задуматися над тим, як вирішувати проблему політичного популізму, тому що наслідки цієї проблеми будуть дуже і дуже негативними. І цей руйнівний популізм є діагнозом, який стосується не тільки Румунії та її лідерів", — констатує Володимир Фесенко.

Якщо ж говорити саме про Румунію та її лідерів, то паралельно зазначимо, що в цій країні президент, обираний на п'ятирічний термін, має досить широкі повноваження передусім у питаннях зовнішньої політики та безпеки і представляє країну за кор