Рішення президента США ввести 25% мит на імпорт з Канади та Мексики викличе хвилю в міжнародній торгівлі, але Україні - і владі, і бізнесу - в нових умовах перш за все потрібно продовжувати експортувати, незважаючи на будь-які заяви, вважає заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка.
"Закрити кордон, навіть якщо у вас є угода про вільну торгівлю, - ситуація нам знайома з 2023 року через заборони наших сусідів. Але торгівля триває, і бар'єри знімаються. І в нашому випадку, і в випадку США, Канади та Мексики конфлікт лише підкреслює важливість угод про вільну торгівлю", - написав він в Facebook.
Качка нагадав, що під час першої адміністрації Трампа угода NAFTA була оновлена до USCMA/CUSMA/MUSCA, а також, що зараз не менш важливим праволіберальним лідером у світі є президент Аргентини Хав'єр Мілей, який виступає проти тарифів як таких і скасовує їх в Аргентині, тому протарифне мислення не є монолітним у світі.
Щодо ймовірності введення американських мит на українську продукцію торговий представник зазначив, що український експорт до США в 2024 році зріс на 67% і склав $869 млн, що становить 2,08% від загального експорту, але імпорт з США склав $3,4 млрд, або 4,95% від всього імпорту в Україну.
Качка уточнив, що такий стрибок експорту до США пов'язаний з тим, що його левова частка - це метал, який почав транспортуватися морем, тоді як в американському імпорті в Україну домінує складова безпеки та уживані автомобілі.
"За логікою президента США, Україна заслуговує на скасування мит, щоб вирівняти торгівлю. Але навряд чи це найбільш ймовірний сценарій. Тим не менш, шанси на прагматичну угоду з США щодо мит на сталь є", - підсумував торговий представник.
На його думку, серйозним викликом стане хвиля заходів щодо кореляції товаропотоків. Качка нагадав, як ЄС ввів захисні заходи щодо сталі у відповідь на мита Трампа під час його першої каденції, але під ці заходи тоді потрапила і Україна.
"Тому головний фокус зараз - підтримувати і розвивати відносини та знімати мита з більш близькими торговими партнерами", - вважає Качка.
Він зазначив, що торгівля України переважно європейсько-середземноморська - в цей регіон було експортовано 76,8% товарів у 2024 році, а країни цього регіону об'єднані в єдині правила походження ПанЄвроМед, що дозволяє будувати безмитні ланцюги постачання на основі сертифіката походження EUR.1, і вигоду від цього, наприклад, добре відчуває українська текстильна промисловість.
За словами торгового представника, в цій сфері Україна, серед іншого, буде й надалі інтегруватися у внутрішній ринок ЄС, з яким немає мит на понад 10 тис. товарів, лише 7 товарів зараз частково обмежені де юре і ще 4 агропродукти не експортуються в сусідні держави-члени ЄС як чутливі. "Наша задача на цей рік - як мінімум зберегти існуючі параметри торгівлі з ЄС. Але це важливо лише для чутливих аграрних товарів", - написав торгпред.
Він уточнив, що для промисловості митних бар'єрів немає, Україна перейшла на нові правила ПанЄвроМед і додає через кілька тижнів і перехідні правила, а вже через кілька місяців "20-річна сага з промбезвізом АСАА увійде в завершальну стадію - офіційних переговорів".
"Тому вже в цьому році торгівля промисловою продукцією фактично відбуватиметься в режимі свободи руху товарів ЄС", - вважає Качка.
Серед інших завдань на цей рік він назвав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, модернізацію угоди про вільну торгівлю з EFTA.
Торгпред України також повідомив про бажання укласти угоди про вільну торгівлю з іншими країнами ПанЄвроМеда: Єгиптом (експорт у 2024 році - $1,6 млрд), Ліваном ($412 млн), Тунісом ($330 млн), Алжиром ($314 млн), Марокко ($160 млн), Сербією ($130 млн), Йорданією ($98 млн), Албанією ($31 млн), Боснією і Герцеговиною ($21 млн), Палестиною ($20 тис), Сирією ($8 млн), Фарерами ($14,2 тис). "Тут важливий не так обсяг торгівлі, як можливість побудови виробничих ланцюгів", - пояснив він.
Ще одним вектором Качка назвав розвиток відносин з тими країнами, які ставлять на розвиток торгівлі - Канадою, Британією, ОАЕ, повідомивши, що дуже скоро буде підписано угоду з ОАЕ, а в угоді з Британією є намір зробити ще кілька удосконалень у цьому році.
Торгпред України також підкреслив важливість розширення мережі угод про цифрову торгівлю та угод про взаємний захист інвестицій. «Зараз ці угоди не здаються важливими, але коли торгові антагонізми зайдуть у цифрову сферу, самі угоди про цифрову торгівлю будуть інструментом захисту доступу на зовнішні ринки», - уточнив він.
Розмірковуючи про ВТО та конфлікти в світовій торгівлі, Качка закликав відчути всі нові тенденції в торговій політиці та формувати свої інтереси актуальною мовою, "щоб не відставати, як це було в наших 90-х".
"В даний час потрібно робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами та на активні інструменти захисту національного виробника - торговий захист, адміністративні заходи, і в разі необхідності піднімати тарифи та забороняти імпорт там, де потрібно, а не тільки там, де можна. Але це все має розвиватися лише в контексті промислової політики України Зроблено в Україні", - підсумував торговий представник.
Він спрогнозував, що торгові угоди майбутнього будуть угодами не про вільну торгівлю, а про економічну безпеку, коли гарантії безпеки будуть йти рука об руку з доступом на ринок і гарантіями для приватних компаній. "Цілком можливо, що це і є логіка нашої майбутньої угоди з США", - додав Качка.