Чи можливий "Ялта-2": як світ розподілять Трамп, Путін та Сі Цзіньпін?

80 років тому на зустрічі лідерів США, СРСР та Великобританії відбувся післявоєнний поділ світу. Програшна Німеччина була розділена на дві частини: прозахідну ФРН та просоветську НДР. Росія також встановила контроль над Східною Європою, отримала Калінінград та Сахалін. А Великобританія, наприклад, отримала контроль і право на врегулювання ситуації в Греції.

Ялта і сучасність: які паралелі напрошуються

Ялтинська конференція досі виступає своєрідним символом закінчення Другої світової, хоча до реального завершення війни залишалося кілька місяців, а остаточна конференція, зрештою, відбулася в Потсдамі. У контексті нинішньої ситуації можна провести певні аналогії. Зокрема, The Independent посилаючись на обізнані джерела, повідомляє, що Дональд Трамп має намір завершити війну також навесні, при цьому на умовах, які будуть вигідними для України.

"Острахи, що президент США може послабити підтримку Києва або піти на невигідні для неї компроміси є помилковими. Трамп серйозно підходить до питання врегулювання війни і, як очікується, він буде тісно співпрацювати з президентом України Володимиром Зеленським, а офіційна зустріч лідерів може відбутися найближчими тижнями", — констатує видання. Водночас газета додає, що Трамп є прихильником зон впливу, про що свідчать його заяви щодо Гренландії, Панами, Канади тощо.

Отже, чи можлива умовна "Ялта-2" за нинішніх умов?

Позиції Трампа в переговорах з Пекіном і Москвою

На думку експерта, багато заяв Трампа про геополітичні наміри залишають великий простір для фантазій. "Можливо, стратегія команди Трампа в цьому і полягає, щоб кожен домислював щось своє, постійно лякаючись гіперактивності старого-нового президента США та його безкінечних заяв. Але, як би там не було, жодних підстав для "Ялти-2" немає. Скільки сьогодні займає РФ у світовому поділі праці? 1-1,5%. Це смішно. З Китаєм трохи складніше, тому що тут вже йдеться про близько 40 відсотків. Так, це багато, але Китай, принаймні на словах, виступає в ролі опонента Трампа і поки не планує з кимось ділити світ. І взагалі, китайці не особливо прагнуть до такого перерозподілу, тому що це ще й відповідальність, яку КНР не любить брати на себе, тим більше, коли можна м'якою силою або торгівлею", — зазначає Ігор Семіволос, додаючи при цьому, що Трамп говорить і з РФ, і з Китаєм з позиції: "Давайте, я вас нагну".

Враховуючи вищесказане, експерт прогнозує, що ніхто з Трампом не буде тут і зараз укладати якісь надсерйозні угоди, оскільки ніхто не знає, "з якої ноги завтра встане президент США".

Як і чому політика Трампа лякає Сі Цзіньпіна та Путіна

Формат, коли світ ділиться на сфери впливу, в яких кожна з сторін має повну свободу і діє, як їй заблагорассудиться, на думку політолога, сьогодні є де-факто нереалістичним. "Коли у 1945 році відбувалися ялтинські переговори, європейські країни надзвичайно сильно залежали від Сполучених Штатів, тому що війна ще тривала. Зрозуміло, що зараз також певна залежність зберігається, але вже, по-перше, є НАТО, а по-друге, суб'єктність ЄС, а отже — європейських країн на порядок вища".

В окресленому контексті, вважає Ігор Рейтерович, "Ялта-2" в тому розумінні, в якому її бачить Путін, неможлива апріорі. Поряд з тим, експерт припускає формування якоїсь нової архітектури глобальної безпеки з домінуванням певних сил, але з вагомою роллю менших країн. Проте таке глобальне "будівництво", акцентує експерт, розтягнеться на досить тривалий період часу.

Зараз же Москва і Пекін, зазначає Ігор Рейтерович, придирливо спостерігаючи за президентом Трампом, приходять до висновку, що республіканець може гучно і пафосно говорити про демократію, іноді вдаючись "до не дуже демократичних методів". "Всі ж скандальні підходи 47 президента США щодо ситуації в Північній і Центральній Америці — це стандартне трамповське підняття ставок для виторговування максимально вигідних для себе умов при мінімальних капіталовкладеннях", — зазначає політолог.

Поряд з тим, резюмує експерт, Дональд Трамп, демонструючи своєрідний хаос на зовнішньополітичній арені,"створює для диктаторських режимів певну проблему": "Росія і Китай завжди досить успішно користувалися тим, що демократичні країни завжди передбачувані. А от Трамп, заявляючи, що, мовляв, так, я — лідер найбільшої принаймні за інституційною структурою демократії, паралельно недвозначно натякає диктаторам, що іноді може діяти їхніми ж методами".

Вказаний стиль Трампа, на думку Ігоря Рейтеровича, "дуже сильно напружує китайців і росіян", які, бачачи у зовнішній політиці діючого президента США серйозний виклик, остерігаються швидких угод з ним будь-якого роду. Як відзначає з цього приводу головний редактор Bloomberg Тімоті О'Браєн, поки нікому до кінця не зрозуміло, чи дійсно Трамп вірить у світ, де існують домінантні сфери впливу: США в Західній півкулі, Китай в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Росія в Європі. "Це логіка ізоляціоністського крила республіканців, і це рецепт хаотичної перебудови світових відносин", — акцентує О'Браєн, називаючи ключовим ризиком прагнення Трампа обходити противників у пошуках дипломатичних угод на їхніх умовах.

Трамп почав діяти, Данія — опирається

Але поки експерти міркують про неможливість дій Трампа, президент США якраз діє — і дуже жорстко. Відразу після інавгурації він зателефонував прем'єр-міністру Данії Метте Фредеріксен і зажадав у неї продати Гренландію.

Високопоставлені європейські чиновники заявили, що розмова пройшла дуже погано. Трамп н