Якщо вірити опитуванням, сьогодні 44% українців економлять на продуктах. Економісти зазначають, що всупереч всім діям уряду щодо детінізації економіки, зараз відбувається зворотний процес: багато українців працюють неофіційно, щоб отримати готівку і хоча б закрити базові потреби.
Сьогодні, коли виробники майже в один голос говорять про суттєве скорочення внутрішнього споживання та масовий перехід населення на більш дешеві продукти, нарощування експорту виглядає цілком логічним. З іншого боку, говорить експерт ВБ Оксана Руженкова, якщо подивитися на динаміку зростання експорту, виникають певні сумніви, що у виробників насправді все так погано, як вони про це говорять.
"За 10 місяців 2024 року експорт яєць зріс в півтора рази, твердого сиру — на 41%, хлібобулочних виробів — на 22%, сироватки — на 26%, згущеного молока — більше ніж на 6%, шоколаду — на 13%, — наводить цифри експерт. — При цьому експорт ковбаси збільшився на 28%, а м'ясних консервів — майже вдвічі (+94%). В таких умовах важко говорити про те, що українські виробники продуктів почуваються зовсім погано — все ж вони отримують валютну виручку, і немалу".
Враховуючи наведені цифри, виробники за рахунок експортної торгівлі цілком могли б стримати ціни, вважає Руженкова. Але вони не тільки не роблять цього, але й потроху згортують бізнес.
По-перше, побоюються підвищення податків, яке вже ухвалила ВР, але ще не підписав президент. Це безпосередньо стосуватиметься всього "білого" бізнесу і частково "сірого", які, у свою чергу, будуть перекладати далі зростаючі витрати на плечі споживачів.
Овочі борщового набору вже стали в Україні "золотими"
По-друге, продовжує експерт, підприємства закладають у ціни проблеми з комуналкою: подорожчання електроенергії, можливі проблеми з водою у разі обстрілів.
І, нарешті, свій вклад вносить мобілізація. Критично важливим підприємствам хоч і залишають 50% персоналу, однак не радяться з бізнесом, кого мобілізувати з 50%-ї квоти. Тобто, замість кладовщика легко можуть забрати рідкісного вузького спеціаліста, не заморочуючись звіркою наданих підприємством списків.
Овочі борщового набору вже стали в Україні "золотими", і продаються вони значно дорожче, ніж у багатьох європейських сусідів. Наприклад, в естонських супермаркетах картопля коштує 34 центи, а морква — 33 центи, мінімальні ціни в українських супермаркетах становлять 28,70 грн (в еквіваленті — 66 центів) і 26,80 грн (61 цент) відповідно. При цьому експерти не сумніваються, що овочі дорожчатимуть і надалі.
Що стосується прогнозів, то ціни на овочі та фрукти різко піднімуться в період сильних морозів. Якщо в цей час будуть відбуватися відключення електроенергії, сховища будуть без електрики, відповідно, товар псується, виробники почнуть оперативно реалізовувати некондицію і пропозиція на ринку збільшиться. Знижувати зростаючі ціни частково зможе імпорт, але все ж на суттєве зниження розраховувати не варто.
Крім того, додає експерт, у ряді сегментів почалася серія банкрутств, близько 40% підприємств, які займаються переробкою овочів, зараз шукають інвесторів.
Інформація від "Укрцукор" також не радує. Нещодавно вони повідомили, що в сезоні 2024/2025 працюватимуть 29 цукрових заводів, тоді як їх в Україні 38.
"Переробка овочів продовжить згортатися і в 2025 році, — прогнозує Руженкова. — У нас вже в цьому році неврожай горошку та кукурудзи. Сотні гектарів овочевих полів затоплені і не підлягають відновленню".
Близько 40% підприємств, які займаються переробкою овочів, зараз шукають інвесторів
З позитивних новин — очікування зростання виробництва картоплі в наступному році. "Багато картоплеводів вже в листопаді розпродали не тільки весь продовольчий, але й насіннєвий картоплю, тоді як раніше насіння могли продавати до пізньої весни, — говорить Оксана Руженкова. — Це говорить про те, що в сегмент заходять нові промислові виробники. Рентабельність овочівництва сьогодні висока, що пояснює інтерес до неї як великих агрохолдингів, так і фермерів. У будь-якому разі в наступному році овочі також не будуть дешевими, оскільки Україна ще не надолужила втрачені з початку повномасштабної війни площі і обсяги".
Ціни на хліб, на думку Руженкової, будуть триматися до останнього, оскільки це базовий продукт, на який не можна підвищувати ціни більше ніж на 5%, не проінформувавши супермаркети за місяць. Тому тут великих стрибків не буде.
Більш-менш позитивні очікування експертів пов'язані з м'ясом, виробники якого почуваються добре.
"Свинарство в минулому році показало більше 300% рентабельності, тому сьогодні ціни на свинину радують, — говорить Руженкова. — Якщо раніше свинина продавалася по 250-260 грн, то зараз ту ж лопатку можна взяти по акції по 145-150 грн. Швидше за все, ціни до Нового року будуть триматися приблизно на цьому рівні, так що святковий стіл цілком може бути м'ясним".
Правда, додає експерт, перероблене м'ясо — ковбаси та консерви — продовжать дорожчати. З птахівниками, які лише й говорять про подорожчання виробництва і кормів, також все непросто. "Згідно з звітом МХП, за три квартали 2024 року компанія скоротила виробництво м'яса птиці в Україні на 8%, а в Європі за цей же час збільшила на 11%, — наводить цифри Оксана Руженкова. — Бізнес прекрасно відчуває кон'юнктуру внутрішнього ринку і готовий не просто якнайбільше відправити на експорт, але й взагалі займатися виробництвом за кордоном".
Зросли обсяги експорту й у молочників, при цьому стадо великої рогатої худоби в Україні скоротилося